сторона

сторона
-и́, ж.
1) Простір, місцевість, розташовані в якому-небудь напрямку від когось, чогось, а також цей напрямок.
••

Сто́рони сві́ту — північ, південь, схід, захід.

2) перен. Те саме, що бік 7).
3) Місцевість, область, район і т. ін., що має певні природні й кліматичні особливості; край. || Те саме, що країна 1), 2).
4) у знач. присл. стороно́ю. || Обминаючи яке-небудь місце. || Осторонь, віддалік. || перен. Не безпосередньо, через когось. Обходити стороною.
5) Простір, місцевість, місце, розташовані справа або зліва від середини. || Простір, місцевість, місце, розташовані на одному з берегів річки, озера і т. ін. || Одна з частин цілого, умовно поділеного навпіл. Сторона обличчя. || Місце, місцевість, розташовані на відстані від кого-, чого-небудь. || Уживається в складі назв частин міста, розміщеного на березі річки, бухти і т. ін. Виборзька сторона.
6) чого і з означ. Складова частина, елемент чого-небудь. || Якість, особливість, що характеризують кого-, що-небудь у певному відношенні. Сильна сторона. Слабка сторона.
7) Особа, група осіб, організація і т. ін., що протиставляється у певному відношенні іншій особі, групі осіб, організації тощо.
••

Договірні́ сто́рони — юридичні і фізичні особи, які укладають або уклали між собою договір.

Тре́тя сторона́ — юридична або фізична особа, що визнається незалежною від сторін, які беруть участь у питанні, що розглядається.

8) Одна з поверхонь якого-небудь предмета, бік чогось. Тіньова сторона.
9) мат. Відрізок прямої, що обмежує геометричну фігуру. Сторона трикутника.
10) перен. Погляд, кут зору, розуміння.
11) рідко. Те саме, що сторінка 1).
••

З (зі) сторони́ — від сторонніх людей, з іншого середовища і т. ін.

На стороні́ — а) (у сполуч. зі сл. жити) окремо від рідних; б) серед чужих людей, в іншому колективі, не в своєму середовищі і т. ін.; в) (у сполуч. зі сл. дістати, взяти і т. ін.) незаконно.

На сто́рону — а) (у сполуч. зі сл. піти, віддати і т. ін.) в чужий дім; б) стороннім людям; в) (у сполуч. зі сл. збути, віддати і т. ін.) незаконно.


Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.

Игры ⚽ Нужно сделать НИР?
Синонимы:

Полезное


Смотреть что такое "сторона" в других словарях:

  • сторона — сущ., ж., употр. наиб. часто Морфология: (нет) чего? стороны, чему? стороне, (вижу) что? сторону, чем? стороной, о чём? о стороне; мн. что? стороны, (нет) чего? сторон, чему? сторонам, (вижу) что? стороны, чем? сторонами, о чём? о сторонах  … …   Толковый словарь Дмитриева

  • СТОРОНА — стороны, вин. сторону (сторону обл.), мн. стороны, сторон, сторонам, жен. 1. Направление; пространство или местность, расположенные в каком н. направлении от чего н. В стороне леса. Пошли в сторону леса. Пойти в разные стороны. Ветер с восточной… …   Толковый словарь Ушакова

  • СТОРОНА — жен. вообще: направленье; | часть целого, пространство и местность вне чего либо, внешнее, наружное, от нутра или от средины удаленное; | бок, край, грань, либо одна из наружных поверхностей, плоскостей предмета; | край, область, местность,… …   Толковый словарь Даля

  • сторона — Бок, грань, край, рука, фланг. Иди по правой руке. См. качество, область, страна бросаться во все стороны, быть на чьей либо стороне, взять чью либо сторону, в сторону, дело сторона, держать чью либо сторону, задняя сторона, лицевая сторона, ни… …   Словарь синонимов

  • Сторона — Сторона: Сторона многоугольника отрезок, соединяющий две его соседние вершины. Сторона обязательства Сторона международного договора Воюющие стороны Стороны света Стороны монеты: аверс и реверс Стороны кассеты: «А» и «Б» Используется в названиях… …   Википедия

  • Сторона От — Альбом Ольга Арефьева Ковчег Дата выпуска 1998 Записан 1998 Жанр Регги Длительность 120 минут …   Википедия

  • сторона — ˜ сторона болючая ісцец; той, хто пацярпеў; ˜ сторона ображеная ісцец, жалобнік; ˜ сторона отпорная назва адказчыка пры разглядзе судовай справы; ˜ сторона поводовая ініцыятар судовага разбору справы; ˜ сторона позваная адказчык у судовым працэсе …   Старабеларускі лексікон

  • сторона — СТОРОНА1, ы, вин. сторону, мн род. рон, дат. нам, ж Пространство, расположенное по боковым краям чего л., расположенное в каком л. направлении от кого , чего л.; само это направление. На левой стороне улицы строился новый магазин. СТОРОНА2, ы,… …   Толковый словарь русских существительных

  • сторона — сторона, стороны, стороны, сторон, стороне, сторонам, сторону, стороны, стороной, стороною, сторонами, стороне, сторонах (Источник: «Полная акцентуированная парадигма по А. А. Зализняку») …   Формы слов

  • сторона — укр., блр. сторона, др. русск. сторона, ст. слав. страна χώρα, περίχωρος (Остром., Супр.), болг. страна, сербохорв. страна, вин. стра̑ну, словен. strana, чеш., слвц. strana, польск. strona, в. луж., н. луж. strona, полаб. starna. Праслав. *storna …   Этимологический словарь русского языка Макса Фасмера

  • СТОРОНА — СТОРОНА, ы, вин. сторону, мн. стороны, сторон, сторонам, жен. 1. Направление, а также пространство, место, расположенное в каком н. направлении от кого чего н. Подъехать с левой стороны. Две стороны. Обе стороны и стороны. Отпустить на все четыре …   Толковый словарь Ожегова


Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»